Протест проти нового українського закону про мову

 

5 вересня 2017 року український Парламент у другому, остаточному читанні прийняв закон 3490-д, в якому йдеться про систему освіти. Стаття 7. закону в значній мірі порушує фундаментальне право національних меншин, зокрема права угорської меншини Закарпаття, яка складає 150 тисяч осіб, у тому, щоб вони могли отримувати освіту своєю рідною мовою.

В цілому закон різко скорочує вже досягнутий рівень прав національних меншин як у освітньому процесі, так і у використанні мови, а не забезпечує і розширює їх згідно прийнятих європейських цінностей та міжнародних норм. Це є прикладом небувалої правової регресії, яка нагадує радянські часи.

 

  • Закон і надалі надає змогу особам, що належать до національних меншин, отримувати освіту своєю рідною мовою у дитячих садках та початкових школах (1-4 клас), але починаючи з 5 класу (тобто у середній та старшій школі) він позбавляє їх цього права. Всі предмети – за виключенням одного чи двох можливих  - необхідно викладати українською мовою.

 

  • У середній та середній спеціальній освіті, а також у вищій освіті українська може бути єдиною мовою викладання. Угорський факультет Ужгородського Державного Університету має припинити своє існування.

 

  • Новий закон унеможливлює складання іспитів на отримання атестату зрілості угорською мовою.

 

  • окрім української мови, право на повний цикл освіти мовою національних меншин забезпечується тільки для «корінних меншин» (кримські татари, караїми та гагаузи), проте для національних меншин (поляки, словаки, угорці, росіяни, болгари, тощо) – ні. Розрізнення меншин (забезпечення широкого кола прав для певних мовних груп і водночас обмеження прав інших) є глибоко дискримінаційною дією, що суперечить Конституції (Стаття 24).

 

Новий закон буде вводитись поступово, починаючи з 1-го вересня 2018 року. До тих, хто почав освітній процес раніше цієї дати, новий закон буде застосовано повною мірою починаючи з 1 вересня 2022 року, та кількість предметів, що викладається українською мовою, має поступово збільшуватись вже під час цього перехідного періоду.

 

Угорськомовні школи, яких на сьогоднішній день налічується 71, у строк 4 роки - до 2022 року, мають бути закриті.

 

 

Угорський уряд, якому українська сторона неодноразово заявляла, що новий закон ніяким чином не обмежить права угорської національної меншини, висловлює своє занепокоєння у зв’язку з поправками до Статті 7.

 

Ухвалення нового закону сталося у непростий період для України, в якому Угорщина підтримує свого сусіда, що потрапив у біду і надає їй значну, різноманітну допомогу: лікування поранених військових, надання розробок з енергоефективності освітнім та медичним закладам, забезпечення ліками та вакцинація, оздоровлення і літній відпочинок 2600 дітей воїнів АТО та дітей з зони АТО, надання декількох сотень державних стипендій для студентів, сприяння щодо місії спостерігачів ОБСЄ та у Фонді Кібербезпеки ООН. Розмір допомоги Україні з боку Угорщини в період між 2013 та 2017 роками склав 25 млн.  USD. Крім цього, за період 2016 – 2018 рр. українським економічним структурам будуть надані заохочувальні пакети на загальну суму 50 млн. USD, а також подальші 50 млн. EUR у рамках кредиту на розвиток інфраструктури України.  

 

 

Якщо закон вступить у дію, то він матиме руйнівний ефект на закарпатську систему освіти угорською мовою, що потягне за собою можливість повної ліквідації угорськомовних освітніх установ, функціонування яких було забезпечено навіть у радянську епоху.

 

Новий закон про освіту порушує:

 

  • Конституцію України (Стаття 22: При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод; Стаття 24: не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками… етнічного походження, за мовними або іншими ознаками);

 

  • Міжнародні правила та директиви щодо національних меншин також встановлюються і в двосторонніх міжурядових угодах, а саме у Договорі про основи добросусідства та співробітництва між Україною і Угорською Республікою, включаючи Декларацію про принципи співробітництва в галузі прав національних меншин (10. Сторони погоджуються з тим, щоб забезпечити необхідними можливостями національні меншини для вивчення їх рідної мови і навчання на їхній рідній мові на всі рівнях освіти).

 

  • Угоду про асоціацію між Європейським Союзом та Україною (2. розділ, 4. стаття (e): «зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та доброго врядування, прав людини та основоположних свобод, у тому числі прав осіб, які належать до національних меншин, недискримінації осіб, які належать до меншин, і поваги до різноманітності, а також внесок у консолідацію внутрішніх політичних реформ»)

 

  • Резолюцію 2145 (2017) Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо функціонування демократичних інститутів в Україні (13. Дуже важливо, що в відповідності з правовими нормами, які пропонують змінити, національні меншини могли зберегти право на використання мов національних меншин, що передбачені Конституцією та міжнародними зобов'язаннями країни. Підкреслюючи важливість продовження здійснення всеохоплюючої політики щодо мов меншин для стабільності в країні, Асамблея закликає владу забезпечити, щоб, у разі, якщо Закон про державну мовну політику не буде скасовано судом, мінімальні норми використання мов меншин, що містяться в чинному законі, зберігалися).

 

Просимо всіх, хто турбується майбутнім України, верховенством права країни і розвитком відносин з Європейським Союзом - боротися з порушенням основних прав меншин в законі. Угорщина продовжуватиме це робити, принаймні до відновлення попередніх стандартів.