26 Aug

Пані Президенти, Панове Президенти, Шановні Колеги!

Нас, угорців часто називають нацією свободи. Чому? Протягом нашої більш ніж тисячолітньої історії ми неодноразово відчували на собі, що таке, коли велика держава наступає на свого сусіда і не цурається ані погроз, ані збройного насильства, щоб нав’язати нам свою волю. Це сталося під час Османської та Габсбурзької імперій, і це сталося в 1956 році, коли угорський народ намагався визволитись з-під тиску світової комуністичної імперії.

Для нас це також історичний досвід, коли іноземні держави довільно перекроювали кордони держави, яка опинилася у важкій ситуації: після Першої світової війни від Угорщини було відірвано дві третини її території та населення. Через це мільйони угорців опинилися в нових державах, попри те, що вони цього не хотіли і їх ніхто не питав, в якій країні вони хочуть жити як громадяни.

100-річна кривда угорців, які на той час опинились в меншості, полягала в тому, що держави, які отримали їх місця проживання, забрали їхні стародавні школи і зробили все можливе, щоб викорінити освіту рідною мовою.

Якщо держава – нехтуючи своїми міжнародними зобов’язаннями – витісняє зі шкіл рідну мову однієї національної спільноти, обмежує використання рідної мови у повсякденному житті, накладає штрафи та покарання на тих, хто користується рідною мовою, то це є не лише серйозним порушенням прав меншин та не гідним демократично налаштованої країни, але й не приносить користі нації більшості.

Оноре де Бальзак якось написав: «Ніщо у світі не розуміє один одного так, як дві споріднені болі.»

Агресія великих держав і пам’ять про Тріанон закарбувались у свідомості угорців. Тому ми точно знаємо, чому анексія Криму є настільки чутливою раною для народу України.

Ми, угорці, через нашу споріднену біль та відданість міжнародному праву, твердо виступаємо за суверенітет та територіальну цілісність України. Ми згодні з тими, хто вважає, що альтернативи мирному врегулюванню кризи на сході України немає.

Ми визнаємо зусилля, докладені з українського боку, щоб нарешті досягти прогресу у вирішенні конфлікту. Але ми також бачимо, що для того, щоб досягти заспокійливого вирішення питання Криму, потрібно багато наполегливості, послідовності та насамперед терпіння.

Україна наш найбільший сусід. Ми були одними з перших, хто визнав її незалежність, і з повагою вітаємо її з тридцятирічним ювілеєм. Ми щиро сподіваємось, що ця настільки важлива для нас держава тепер може продовжувати розвиватись у мирі та стабільності.

Ми хочемо, щоб Україна запропонувала безпечні та привабливі перспективи всім своїм громадянам, і щоб угорська національна спільнота почувалася в країні як вдома. Для досягнення цих цілей ми і надалі готові надати всю необхідну допомогу.

Дякую за вашу увагу.

 

https://www.keh.hu/beszedek/2898-Ader_Janos_koztarsasagi_elnok_beszede_a_Krimi_Platform_alakulo_ulesen_Kijevben&pnr=1